"Харків - місто героїв"

          Німецько-фашистська окупація Харкова тривала з 24 жовтня 1941 р. з перервою до Дня визволення міста — 23 серпня 1943 р.

         Майже 22 місяці харків'яни мужньо боролися за виживання. Обидва рази, вранці 16 лютого 1943 р. і вранці 23 серпня, першими звільнили серце Харкова — площу Дзержинського (нині площа Свободи) — воїни 183 стрілецької дивізії полковника Василевського. Тільки в лютому вони увійшли на площу з боку Олексіївки, а в серпні — прямо по Сумській.

       Бійці 89-ї гвардійської стрілецької дивізії прорвалися до будівлі Держпрому та підняли над ним Червоний прапор.

      У боях за місто відзначилися десять дивізій: 89 гвардійська стрілецька дивізія полковника Серюгіна; 252 стрілецька дивізія генерал-майора Анісімова; 84 стрілецька дивізія полковника Буняшіна; 299 стрілецька дивізія генерал-майора Травникова; 116 стрілецька дивізія генерал-майора Макарова; 375 стрілецька дивізія полковника Говоруненко; 183 стрілецька дивізія полковника Василевського; 15 Харківська стрілецька дивізія генерал-майора Василенко; 28 Харківська стрілецька дивізія генерал-майора Чумаева; 93 Харківська стрілецька дивізія генерал-майора Тихомирова.

       Усім цим дивізіям було присвоєно почесне найменування «Харківських». Вони пройшли славний бойовий шлях. Бойова слава — підсумок наполегливих і довгих ратних трудів воїнів. Герої не вмирають. Вони знаходять безсмертя і назавжди залишаються в нашій пам'яті, у великих діяннях прийдешніх поколінь.